11.09.26р.-1 група.

Перукарська справа.

Тема уроку: Перукарська білизна, та одяг.

Перукарська білизна призначена для захисту клієнтів від стриженого волосся, хімічних речовин, для виконання основних операцій під час обслуговування.

До неї належать рушники, серветки, пелерини, пеньюари, комірці. У кожній перукарні має бути запас чистої білизни, достатній для безперервного обслуговування протягом дня.

Під час стрижки, завивки, укладання користуються бавовняними та синтетичними пеньюарами; при фарбуванні та хімічній завивці -- поліетиленовими й синтетичними. Для кращого захисту шкіри перед одяганням пеньюара шию клієнта прикривають бавовняною серветкою або одноразовим гігієнічним комірцем.

Пеньюари теж можуть бути одноразовими.

Рушники потрібні під час миття голови або змочування волосся. Практичніше застосовувати бавовняні рушники, але дозволяється користуватися махровими та одноразовими.

Пелерини з бавовняних і синтетичних матеріалів частіше використовують наприкінці обслуговування -- під час укладання, оформлення зачіски. Чиста й уживана забруднена білизна зберігається в окремих відведених для цього місцях.

Прання використаної білизни проводиться у пральнях або у перукарні за наявності спеціально відведених місць. Допускається використання програмованих машин автоматичного типу з режимом прання при температурі 90°С у комплекті із сушильними машинами та обладнанням для прасування білизни.

Після закінчення циклу кип'ятіння білизни обов'язковим є використання дезінфектантів. Прання білизни вдома забороняється. Якість наданої послуги -- це манера спілкування, організація робочого місця, естетичні рухи та прийоми роботи, дотримання санітарних і гігієнічних норм.

Обов'язковою умовою прийому на роботу є наявність особової медичної книжки. Медичне засвідчення стану здоров'я проводиться систематично, раз у 6 місяців.

Перукар під час роботи тісно контактує з різними клієнтами, тому завжди є загроза інфікування.

Насамперед потрібно стежити за шкірою рук, мити їх або здійснювати обробку за допомогою спеціальних одноетапних засобів. Не можна працювати з порізами, наривами на руках або із захворюваннями шкіри.

Професіоналізм майстра підтверджується технічним рівнем інструментів, з якими він працює.

З гігієнічної точки зору в перукаря має бути не менше двох комплектів інструментів, які почергово знезаражують. Інструмент для роботи кожний майстер підбирає поступово, до нього призвичаюється, цінує його.

Основні види

Робочий одяг перукаря складається з таких же типових речей, як і одяг працівника офісу. Вона повинна бути зручною і при цьому стриманою. Крім звичайного одягу потрібно ще й спеціальна. Йдеться про фартухах і халатах, які захищають від волосся і фарби. Додатково рекомендується змінне взуття і головний убір, але ці компоненти одягу перукаря не є обов'язковими. При роботі з фарбами та засобами для хімічної завивки рекомендується використовувати захисні засоби, до яких відносяться рукавички, маска, окуляри.

Матеріал фартуха

Найбільш затребуваною спецодягом для перукаря є спеціальний фартух. При його виборі важливо враховувати не тільки фасон, дизайн і стиль виконання, але і матеріал. Саме від цього показника буде залежати простота догляду і термін служби.

Оптимальним рішенням стане поєднання поліестеру і бавовни. В такому випадку фартух НЕ буде м'ятися, збереже первинний вигляд і форму навіть після численних прань. До того ж такий фартух досить міцний, щоб захистити одяг від волосся і використовуваних хімічних засобів. Фартух на основі одного синтетичного матеріалу також може використовуватися. Він служить довго і виглядає презентабельно, але є занадто тонким.

Як вибрати уніформу для салону краси

Якісна, стильна і зносостійка одяг для перукаря забезпечує комфорт працівників і надає їм презентабельного і солідності. При її виборі слід керуватися наступними правилами:

·                     Універсальність. Необхідно підбирати такі моделі фартухів і халатів, які будуть красиво сидіти на будь-якій фігурі.

·                     Поєднання зі стилем салону краси. Якщо дизайн салону і стиль його роботи сучасний і молодіжний, відповідної повинна бути і робочий одяг. Для салону в стриманому стилі краще вибрати класичну чорну уніформу.

·                     Зручність. Майстрам доводиться носити уніформу протягом усього робочого дня, тому одяг перукаря повинна бути зручною.

·                     Практичність. Не варто вибирати дуже світлі моделі фартухів, на яких моментально з'являться плями фарби і будуть видні волосся клієнтів. Тканина повинна бути такою, щоб вона легко прасувалася, швидко сохла і не потребувала прасування.

Уніформа для майстрів салону краси повинна бути виконана в одному стилі. Навіть якщо кожен перукар працює на себе і тільки знімає крісло у власника салону, рекомендується закупити для всіх майстрів однакову уніформу.

Тема уроку: Основні поняття про перукарські  інструменти та їх характеристика.

 Інструмент це знаряддя виробництва перукаря призначене для виконання різних операцій з волоссям, в результаті яких воно змінює свій стан.  Під зміною стану розуміють вкорочення чи зміну форми волосся. Професійний інструмент виготовляється зі спеціальних і натуральних матеріалів за технологіями, які забезпечують міцність, пружність і гладкість поверхні інструменту, стійкість проти взаємодії з хімічними препаратами та проти підвищених температур, запобігають намагнічуванню та електризації.

          За призначенням всі інструменти поділяються на 3 групи:

-        інструменти для розчісування;

-        ріжучі інструменти;

-        інструменти для завивки та укладки волосся.

Перелік перукарських інструментів постійно поновлюється, з’являються нові чи вдосконалюються традиційні. Лише окремі з них поділяються на чоловічі та жіночі, переважну більшість можна використовувати як у чоловічому, так і в жіночому залі.

Гребінці 

Гребінці: складаються з обушка та зубців, розрізняються за довжиною, шириною, частотою та розміром зубців.

          Гребінці бувають:

металеві –алюміневі, дюралеві;

неметалеві –з пластмаси, капрону, ебоніту, кістки, рогу, галаліту, целулоїду, силікону, натурального каучуку, карбонові.

          Кращими вважають гребінці з натуральних матеріалів з ручним шліфуванням зубців. Щоб не розривати і не висмикувати сплутане волосся при розчісуванні гребінець повинен амортизувати. Більш пружними зазвичай є гребінці з силіконом. Та гнучкість теж повинна бути помірною.

         Металеві гребінці, переважно з алюмінієвих сплавів, міцні,  витримують тривалу експлуатацію, добрі при завивці  волосся щипцями, бо стійкі до дії високої температури, але частіше мають на поверхні задирки, що шкодять волоссю, швидко нагріваються. Також  випадково   зачепивши такий гребінець ножицями, на останніх отримуємо  невиправне пошкодження. Тому останнім часом вони використовуються дуже рідко.

          При роботі з хімічними препаратами застосовують тільки неметалеві гребінці, що не окислюються..

          Найпоширеніші  – пластмасові гребінці.

Залежно від призначення розрізняють наступні види гребінців:

- Комбіновані (рідкі та часті зубці)

- Однорідні (зубці рівномірні)

- З гострою ручкою (хвостиком)

- Зі звичайною ручкою

          Комбіновані поєднують на робочій поверхні ділянки густих і рідких зубців. Застосовують в жіночому і чоловічому залі, для розчісування, стрижки, для холодного і гарячого укладання волосся. Вважається найзручнішою і найбільш функціональною, її також називають класичною. Оптимальна довжина 15см., краще середньої жорсткості і гнучкості, з невисокими зубчиками.

          Однорідні по всій поверхні частота розміщення зубців однакова. Використовується для розчісування, укладання та стрижки волосся. Іноді без одного крайнього зубця  для  розділення прядок.

          Гребінцями з гострою ручкою-хвостиком (шпікулем) зручно розподіляти волосся на пасма, ними працюють під час жіночої стрижки, накручування ні бігуді, коклюшки.

          Звичайна ручка може бути заокруглена або у вигляді вилочки.  Першим гребінцем користуються під час розчісування вологого волосся, фарбування, другим - при укладці.

          Функціональністю гребінців, обумовлені їх нові розробки:

-        гребінці з гачками для мелірування;

-        фігурні гребінці для створення рельєфних ліній укладки різних форм, зазвичай з масивними зубцями, можливо з ручкою;

-        гребінці зі спеціальними насадками „страйпер” ,

-         гребінці - щіточки для фарбування;

-        гребінці „арфа” – для кучерявого волосся.

-        Гребінці з „рівнем” для контролю нахилу інструмента відносно поверхні підлоги при виконанні стрижок із платформою - „флатопер”.

-        Гребінці для начісування з ускладненою формою зубчиків.

Санітарна обробка гребінців традиційна.

Якщо на гребінці чи іншому предметі з пластику написано Antistatic, то це означає, що при виробництві в матеріал додані речовини, що частково запобігають виникненню статичних розрядів, але на 100% уникнути їх не вийде.

Гребінці з написом Іоn іонізують волосся (та багато майстрів сумніваються в їх ефективності).

 Щітки 

     Щітки: застосовують для розчісування і причісування, сушіння і укладання волосся феном, вичісування начесаного волосся, масажу шкіри голови.

     Щітка складається з:  корпусу,  основи, ручки і щетини. Щетина може бути натуральною (найкраща по догляду за волоссям), синтетичною і металічною. Натуральна щетина, найчастіше свиняча чи з кабана (більш жорстка), за структурою схожа до волосся, тому благодатно на нього впливає, полірує волосся, надає блиску, практично не створює статичної електрики. Зазвичай до пучка  натуральної щетини додають 2-3 поліамідні волосини для жорсткості. Та такими щітками практично неможливо зробити пружний завиток.  Щетина не повинна бути гострою, шершавою з запресованими швами. В хорошій щітці кінчики щетинок заокруглені. Тонка нейлонова щетина зазвичай комбінується з натуральною для кращого догляду за волоссям.  Якщо щітка для укладки, то при випробовуванні волосся не повинно «провалюватись» між щетинки, бо при цьому утворюються «ями»,  а повинно розподілятись рівномірно по поверхні щітки.

     За призначенням щітки поділяються на:

-        Круглі (брашинг) для укладання волосся феном, формування локонів і підкручування кінчиків волосся, також для вирівнювання і шліфовки (останні зазвичай з натуральною чи комбінованою щетиною); іноді мають вмонтовані в ручки хвостики для зручності виділення прядок;  зазвичай перфоровані (продувні, тунельні), порожнисті, в яких поєднуються ряди отворів і ряди щетини (непродувні брашенги зі штучною щетиною в перукарні  практично не використовують); Металевий браш дає найбільш пружний завиток, та він найбільш руйнівний для волосся.

-        Термобрашинги застосовують для підкручування кінчиків волосся, для  сушіння феном: їх робочу поверхню виготовляють з теплопровідного матеріалу (найчастіше металу з керамічним покриттям), що нагрівається від теплого повітря фена. Метал зберігає температуру, шар кераміки лагідно діє і іонізує волосся. Щетина у них поліамідна, товста і жорстка, ніколи не натуральна.  Утворений завиток має середню пружність. При укладанні  ще й надають волоссю блиску, та все ж не на дуже кучерявому волоссі. 

-           Каркасні (бомбаж), плоскі, напівплоскі, односторонні чи двосторонні (з різною частотою щетини) для укладання волосся феном, надання об’єму, мають скелетну форму; щетина зазвичай  більш товста, жорстка і довга;

-          Плоскі для розчісування волосся та прикореневого укладання, непродувні, з жорсткою щетиною, що посаджена в еластичну, латексну подушку;

-        Масажні (пневматичні) з гумовою основою, під якою повітряна подушка (професійно практично не застосовуються);

-        Щітки-кулі для укладання феном довгого волосся (використовуються рідко);

-   Щітки для вичісування начесаного волосся; плоскі чи напівкруглі із густою щетиною, часто натуральною.

     Сучасні професійні щітки виготовляють з особливого термостійкого волокна, що не деформується на протязі тривалого часу. Ергономічний дизайн, що враховує анатомічні особливості будови руки, запобігає втомі. Ручки щіток виготовляють зі спеціального матеріалу, що перешкоджає ковзанню. Кращими вважають прорезинені чи силіконові ручки. Основи щіток також  покривають тефлоном чи керамікою, що добре вигладжує лусочки.

Санітарна обробка щіток традиційна. Гребінці та щітки, що виготовлені з пластику, не можна стерилізувати  термічною обробкою.

Ножиці

Для стрижки волосся користуються спеціальними перукарськими ножицями, які відрізняються від звичайних якістю сталі, спеціальним шліфуванням лез, легкістю гострими кінчиками. Обидва полотна ножиць прямі і ріжучі.

Найважливіші характеристики якісних ножиць: метод виготовлення, твердість сталі, форма і заточка лез, їх з’єднання, форма ручок.

Варіанти сплавів для виготовлення ножиць можуть бути різні, найкращою вважають японську сталь та мікрокарбідну сталь з високим вмістом вуглецю. Особливі технології виготовлення ножиць підвищують їх стійкість до зношування у 8-10 разів. Зазвичай мають покриття з хрому, титану, тощо; це робить інструмент ще більш стійким до зношування та зменшує можливість  алергії.

Ножиці складаються: з двох ріжучих (робочих) полотен, двох важелів з кільцями, з’єднувального гвинта, можуть мати обмежувач та підсилювач (хвостик). Хвостик може бути знімним.

Якість стрижки залежить від гостроти ножиць. Заточувати ножиці можна лише у фахівців. В якісних ножицях при заточуванні застосовують ручні операції: фінішне доведення, полірування, тощо. Чим якісніші ножиці тим рідше вони потребують заточки. Перевірити гостроту ножиць можна за допомогою вати, нитки, вологої серветки, вологого флізеліну чи волосини. Стандартний термін  гарантії заводської заточки  ножиць складає в середньому півтора роки. Повторна заточка може ще проводитись 5-6 разів,  отже ножиці можуть прослужити ще 7-8 років.

Оптимальне регулювання притиснення лез впливає на плавність ходу та  точність зрізу. Гвинт може бути замінений підшипником ( не регулюється), або складними механізмом з пружинами та спеціальними прокладками (можна відрегулювати). Перевіряють гвинт розкривши ножиці у вертикальному положенні. Вони не повинні, під впливом ваги важеля, закритись самостійно більше ніж до половини робочого полотна. Надто сильний натяг полотен (притиснення лез)  створює надмірний тиск на сусіднє полотно , посилюючи тим самим тертя,  значно скорочуючи час експлуатації ріжучої  частини, пришвидшуючи втому. Надто слабкий натяг полотен призводить до  порушення точності зрізу і «заламування» волосся, що теж сприяє швидкому зношуванню ріжучої кромки.

Довжина перукарських ножиць зазвичай вимірюється в дюймах і становить від 5” (≈ 13 см) до 6,5” (≈16,5 см). Ножиці 5” і 5,5” використовують частіше, ножиці 6” і 6,5” застосовують рідше, зокрема, для дуже довгого волосся та коротких чоловічих стрижок.

Робочі полотна ножиць можуть мати мікронасічки або бути відполіровані. Мікронасічки запобігають «завалюванню» волосся  до основи ножиць при зрізі, кращі для тушування волосся. Поліровані ріжучі полотна оптимізовані для слайсингу (ковзаючого зрізу).  

Ергономічна форма ножиць найбільш точно повторює анатомію руки людини, ручки несиметричні, дещо зміщені, ножиці сидять в руці, як «влиті». Це запобігає втомі, бо зменшується м’язова напруга пальців і зап’ястку  . З цією ж метою застосовують гумові вставки в кільця ножиць. Вони  також захищають пальці від алергічної реакції при контакті з металом, тертя.

Антикорозійне покриття ножиць швидко стирається, тому їх потрібно щоденно протирати спеціальним маслом для ножиць (не машинним) замшевою серветкою в розкритому вигляді вздовж полотен, виключаючи вістря .   Раз в 3-4 тижні ножиці слід змазувати, капнувши краплину масла на гвинт.

Перукарські ножиці не можна використовувати для побутових потреб, не можна самостійно гострити ножиці. Потрібно слідкувати, щоб не послабився з’єднувальний гвинт, оберігати ножиці від ударів об тверді предмети, зберігати ножиці у футлярі чи чохлі, захищати від тривалої дії вологи.

Іноді випускають ножиці для стрижки дітей (з заокругленими кінцями), для стрижки бороди, для тих, хто працює лівою рукою та інш.

Філірувальні ножиці

Називають ще зубчасті,  застосовують для розрідження волосся. Бувають односторонні і двосторонні. Розрізняють також за висотою зубців і їх формою: прямокутні (меандр), М-подібної, J-подібної або з насічками на кожному зубі. На якість зрізу це не впливає. Найпопулярнішими є ножиці, які мають 39-40 зубців при загальній довжині 5 дюймів. Основна характеристика філірувальних ножиць – процент зрізуваного волосся від початкової прядки за один рух полотен. Можливий діапазон  - від 5% до 60%.  Догляд такий же як і за простими, санітарна обробка традиційна.

Гарячі ножиці.

Полотна гарячих ножиць розігріваються до визначеної температури (максимум 180 С), після чого і виконується стрижка волосся. При зрізі такими ножицями  кінчики волосся «запаюються», що запобігає їх розщепленню. Після такої стрижки волосся не пересихає, зберігає природній блиск, стає здоровим, сильним і еластичним.

Існує багато видів гарячих ножиць. Одна з головних характеристик – спосіб нагріву: прямий та непрямий.

Ножиці з непрямим нагрівом поміщають в футляр чи ємність, всередині якого підтримується задана температура. Коли ножиці достатньо розігріваються, ними виконують стрижку.

В ножиці з прямим нагрівом вмонтовані нагрівні елементи, чим забезпечується постійна температура. Вони під’єднані через блок управління шнуром живлення до мережі. Випускають також мобільні моделі з міні-комп’ютером та акумулятором, що кріпляться до пояса.

Гарячими можуть бути також філірувальні ножиці та бритва.