10.11.25р. – 20 група.

Предмет: Перукарська справа.

Тема уроку: ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ХІМІЧНОЇ ЗАВИВКИ

Хімічна завивка — це перукарська послуга з довготривалого завиття волосся із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні технології, постійне вдосконалення рецептів хімічних препаратів перетворили завивку в найпродуктивніший спосіб впливу на об'єм і тип волосся.

Принцип дії та основні стадії процесу завивки залишаються незмінними — хімзавивка впливає на структуру волосся, «перебу­довує» його для набуття нової форми.

Хімічний розчин для виконання завивки діє на кератин, послаб­лює цистинові зв'язки між клітинами, внаслідок чого волосся піддається деформації. Новоутворена форма волосся задається конструкцією коклюшок і закріплюється за допомогою фіксатора, який поновлює цистинові зв'язки.

Майже всі препарати для хімічної завивки створюються на ос­нові тіоорганічних сполук. Такі сполуки дають змогу вплинути на структуру волосся.

Важливою характеристикою хімічних препаратів для перу­карських робіт є показник концентрації іонів водню рН. Лужний розчин викликає пом'якшення і набухання волосся, кислий — ско­рочення і затвердіння. Лужні препарати для виконання хімзавивки застосовуються для здорового волосся всіх типів. Вони швидко проникають у волосся, забезпечують стійку завивку.

Кислотно збалансовані препарати, рН яких нижчий від лужних, менш шкідливі для волосся. Дія кислотно збалансованого перманенту значно м'якша. Така суміш потрапляє у волосся повільніше, ніж луж­на, процес завивки триває довше. Завиток виходить менш пружний, а сама завивка не така стійка

Кислотно збалансовані препарати засто­совують при слабкому, крихкому від природи, фарбованому волоссі.

Незалежно від основи — лужної, кислотно збалансованої або нейтральної, кожна фірма, яка випускає препарати для хімічної за­вивки, пропонує, як правило, декілька видів препаратів:

— для жорсткого волосся, яке важко піддається хімічній обробці;

— для нормального волосся;

— для пористого волосся, яке підлягало дії окисних засобів;

— для блондованого та меліруваного волосся.

 Сьогодні широко рекламується і впроваджується в роботу перу­карів біозавивка — нова технологія завивки, заснована на застосу­ванні інноваційних препаратів, які містять біологічні компоненти (наприклад, білок цистеїн), м'яко діють на волосся та шкіру.

У процесі роботи необхідно точно дотримуватись інструкції з використання обраного препарату. Відмінності у дії можуть бути не тільки у препаратів різних фірм, а й у кожному наступному по­колінні препаратів однієї фірми.

Професіонал має знати і розуміти процеси, за виконання яких він бере на себе відповідальність. Обираючи новий препарат, обов'язково звертайте увагу на його склад. Недостовірна інформація або її відсутність можуть завдати шкоди здоров'ю клієнта і вашій репутації.

Фіксатори хімічної завивки зупиняють процес взаємодії з во­лоссям засобів для хімічної завивки та закріплюють форму завитка.

Готові фіксатори можуть бути концентровані та неконцентровані.

Концентровані фіксатори маркуються на упаковці позначкою 1+1 і в процесі використання розбавляються водою у співвідношенні 1:1. Відсутність подібного напису вказує на те, що розчин неконцентрований та готовий до застосування.

Фіксатор можна приготувати самостійно з перекису водню, во­ди та шампуню. Співвідношення компонентів має забезпечувати наявність у розчині не більше 3% перекису водню. Якщо це не пе­редбачено інструкцією з використання, нічим не розбавляйте пре­парат для завивки та фіксатор.

Сучасні технології перманентної завивки передбачають викори­стання широкого ряду супутніх препаратів. Із профілактичною ме­тою перед хімічною завивкою для послабленого та довгого волосся рекомендується застосовувати спеціальні засоби, які накопичують вологу у волоссі, полегшують процес накручування, вирівнюють структуру волосся та забезпечують отримання рівномірного завитка.

Після хімзавивки застосовують різноманітні стабілізатори, бальзами для нейтралізації залишків перекису водню, відновлення властивостей волосся, збереження його природної вологості та бли­ску, пружності завитка.  

Тема уроку: Підбір  коклюшок  до довжини волосся                                                          

Одним з головних інструментів завивки є коклюшки, саме від них залежить діаметр і кінцевий вигляд кучерів. Коклюшки мають різний діаметр, форму і довжину. Чим товщі бігуді, тим крупніше вийде локон, і навпаки. Кількість бігуді залежить від довжини і густоти волосся. Наприклад, на голову жінки пенсійного віку з рідкісними і короткими волоссям піде близько 40 коклюшек, для дівчини з шевелюрою завдовжки до плечей середньої густоти знадобиться близько 60 - 80 бігуді, відповідно для власниць довгих локонів кількість коклюшек збільшиться.

Вибір бігуді або так званих в перукарні середовищі коклюшок для хімічної завивки залежить від бажаного кінцевого результату.

Якщо хочеться отримати дрібні локони, то і бігуді повинні бути невеликого діаметру. І, відповідно, великі бігуді дадуть великі локони, що користуються особливою популярністю у жінок в наші дні (дрібна ж завивка була в моді в 70-80 роках XX століття).

Необхідно відзначити також, що багато в чому вибір коклюшок залежить від стану та структури волосся.

Наприклад, власницям жорсткого волосся краще використовувати бігуді великого діаметру, на які краще намотувати невеликі пасма волосся, інакше локони з-за тяжкості виявляться погано завитими і швидко розпадуться.

Тонкий волос, у свою чергу, «любить» дрібні коклюшки, що робить волосся пружним, і така завивка довше тримається.

М’який пухнастий волосся краще накручувати на бігуді середнього розміру, що, як правило, дозволяє акуратно упорядкувати стирчать в різні боки кучерики.

Що стосується довжини волосся, то тут працює одне правило: краще використовувати всю довжину коклюшки. Тобто для короткого волосся вибираємо короткі бігуді, а для довгих – елементи максимальної довжини. Справа в тому, що бігуді, призначені для завивки коротких волосся, звужуються до середини і розширюються по краях. Така форма дозволяє уникнути стирчать в різні сторони кінчиків. Форма ж бігуді на довге волосся однакова, що сприяє створенню рівномірних локонів.

Необхідно зазначити, що відносно недавно з’явилося таке поняття, як американська завивка, що характеризується рівномірними і глибокими завитками. Для створення такої зачіски використовують коклюшки спіралевидної форми.

Види і характеристики

Насправді різновид коклюшок не обмежується тільки довжиною або ж діаметром. Пристосування для завивки і різняться ще й по виду, матеріалу виготовлення, а також способу фіксації. Що стосується матеріалу, то бігуді бувають дерев’яні, металеві (що вкрай небажано використовувати для хімічної завивки), гумові, рідше зустрічаються пластикові і поролонові.

Варто відзначити, що професіонали віддають перевагу саме дерев’яним бігуді. По-перше, на них волосся швидше висихає, а, по-друге, при їх використанні повністю виключена ймовірність яких би то ні було окислювальних процесів, що не зовсім сприятливо позначаються на структурі волосся.

Діаметр коклюшок варіюється від 6 мм до 25.

Для коротких або ж ослабленого волосся підходять тонкі бігуді, а для густих і довгих волосся використовують бігуді великого діаметру, в залежності від бажаної глибини майбутнього локона

Якщо ж говорити про форму коклюшок, то вона представлена досить великою кількістю варіацій: від коротких до довгих і від прямих до спиралі – і конусоподібних.

1.     Класичні являють собою невеликі коклюшки з рівною поверхнею, на якій є кілька рядів дірочок для кращого поширення хімічної речовини, а в подальшому, завдяки отворам, волосся швидше висихає.

2.     Класичним бігуді з рівною поверхнею протиставлені спіральні бігуді, які, як правило, використовуються для вертикальної завивки. Тут виділяють так звані американські бігуді для американської завивки. Їх особливість полягає в досить широких глибоких спіралях, що дозволяють зробити тугі міцні локони.

3.     Папільотку – це поролонові коклюшки з гнучким металевим стрижнем всередині. Така конструкція хороша тим, що коклюшка швидко приймає будь-яку форму. На папільотку можна завивати волосся будь-якої довжини.

4.     Японські палички, володіючи достатньо великим діаметром (близько 25 мм), дозволяють зробити об’ємні локони.

Використання тій чи іншій різновиду коклюшок визначається бажаним результатом і певними правилами використання.

Правила використання

Досвідчені перукарі перед використанням бігуді оцінюють довжину волосся, його структуру і стан. У статті вже зазначалося, що для коротких і тонких волосся використовуються бігуді, які дозволять загорнути по максимуму все волосся. Як правило, в таких випадках доречно використання коклюшок невеликого діаметру. В іншому ж випадку є ймовірність того, що погано загорнуті кінчики будуть стирчати в різні боки. Спіральні бігуді, як правило, тут не використовуються. Так як, по-перше, їх довжина розрахована на довге волосся і на середні. А, по-друге, як не крути, а кінчики коротких волосся не вийде загорнути повністю, з-за чого в підсумку вони і будуть стирчати в різні боки.

Щоб урізноманітнити локони коротких стрижок, можна використовувати коклюшки, завужені до центру, що дозволить не тільки додати обсяг біля кореня, але і зробити глибокий завиток, кінчик якого теж буде закручений. Чи ж доречно буде використання конусоподібних коклюшок, завдяки яким можна отримати глибокий прикореневій завиток, розширюється до кінця локона, що також надає обсяг зачісці.

Трохи різноманітніше асортимент коклюшок на довге волосся. На них можна зробити як звичайну завивку, так і вертикальну. Особливість в тому, що довге волосся можна завивати як вертикально, так і горизонтально. Різниця в тому, що пасма, завиті горизонтально, найчастіше спадають хаотичними завитками, і таку зачіску доводиться укладати.

У той час як завитки, загорнуті вертикально, являють собою вже сформовані вертикальні локони, не потребують ретельної укладання.

Цілком достатньо буде після розчісування накрученого таким способом волосся злегка «пом’яти» його гелем для укладання або мусом, що швидко надає форму кучері.

І, нарешті, останній важливий штрих використання того чи іншого виду коклюшки – це затискачі або так звані хомути для затиску волоса. Затискачі класичних коклюшок являють собою гумку з планкою або без неї. Використання бігуді з планкою доречно на короткий волосся, оскільки нею притискається кінчик волосини, щоб він надалі не стирчав.

Довге волосся або волосся середньої довжини краще завивати на бігуді без планки, так як при невмілому підході найчастіше з’являється залом волоса, що псує вигляд готової зачіски. У наші дні в якості альтернативи бігуді на резинці широко використовуються хомути на коклюшки (набувають хомути та в разі, якщо гумки зіпсувалися, розтягнувшись, а самі коклюшки ще цілком доречні для використання).

Виготовляється зазначене пристосування з міцного і еластичного силікону, що дозволяє міцно зафіксувати волосся. Щоб хомути прослужили якомога довше, їх вибір потрібно зіставляти з довжиною коклюшки. Виробником на упаковці зазначено коклюшок для якої довжини призначені хомути.

Тема уроку: Послідовність виконання хімічної завивки.

Матеріали та інструменти. У процесі хімічної завивки волосся використовують такі матеріали, інструменти та приладдя:

1) засіб для виконання завивки;

2) засіб для фіксації;

3) шампунь;

4) бальзам для поновлення структури волосся;

5) коклюшки певного діаметра;

6) гребінець із «хвостиком»;

7)  мисочки для препаратів, достатньо стійкі, щоб уникнути випадкового перевертання під час роботи;

8) захисні рукавиці;

9) губки, епонжі для нанесення препаратів;

10) затискачі для волосся;

11) утеплювальний ковпак;

12) рушники.

Підготовчі роботи. До підготовчих робіт перед хімічною завив­кою належать:

1) зовнішній огляд шкіри голови та волосся;

2) добір хімічного препарату за типом волосся;

3) перевірка шкіри голови на подразнення препаратом;

4) перевірка стану волосся при змочуванні препаратом;

5) вибір виду завивки волосся;

6) вибір методу нанесення препарату на волосся;

7) вибір методу та розміру коклюшок;

8) миття голови;

9) стрижка волосся.

Зовнішній огляд шкіри голови й волосся необхідний для вияв­лення різноманітних захворювань шкіри та волосся, при яких хімічну завивку виконувати заборонено. Протипоказанням для ви­конання хімічної завивки волосся є наявність на шкірі подряпин, порізів, виразок та інших яскраво виражених подразнень.

Важливо оцінити стан волосся, щоб зробити правильний вибір препарату для хімзавивки. Необхідно визначити структуру волосся (тонке, товсте, нормальне), якість (м'яке, середнє, жорстке), вид по­передньої обробки (фарбоване, освітлене, із залишками перманенту)

Після вибору суміші слід перевірити реакцію шкіри голови клієнта на дію препарату. Для цього потрібно шматочком вати, змо­ченим у препараті, нанести суміш на шкіру за вушною раковиною. Через 8-10 хв. буде помітна реакція шкіри на подразнення. За відсут­ності на шкірі почервоніння вважають, що суміш клієнтові не проти­показана. Якщо буде виявлено подразнення, нанесену суміш потрібно змити водою, а від хімічної завивки цим препаратом відмовитись.

Одночасно з перевіркою реакції шкіри на подразнення необхідно перевірити реакцію волосся на дію на нього препарату для завивки.

При огляді волосся слід звернути увагу на його стан. У разі, коли волосся піддавалось сильному знебарвленню чи фарбуванню хімічни­ми барвниками, потрібно перевірити його на розрив. Якщо волосся в сухому стані легко розривається, завивку виконувати заборонено.

Для проби хімпрепарат наносять на тонке пасмо волосся, через 3-5 хв. випробовують волосся на розрив. Якщо волосся зберігає міцність — препарат підходить.