5.09.25р.- 10 група

 Предмет: МАТЕРІАЛЗАВСТВО.

Тема уроку: Загальні поняття про парфюмерію та косметику.

Матеріалознавство – предмет, який вивчає призначення, склад, властивості, різновиди парфумерно-косметичних, дезінфікуючих та інших засобів, що використовуються в перукарській справі, їх вплив на організм людини, правила використання та вимоги до якості.

Косметика – засоби для догляду  за шкірою, волоссям, нігтями; (від грецьк. коsтetіке — «мистецтво прикраша­ти») — це мистецтво зберігати красу і поліпшувати вигляд люди­ни, омолоджувати її.

У Стародавній Греції був окремий шар громадян, їх звали космети. Їх життя були присвячені догляду за високопоставленими особами, вони робили для них спеціальні ванни, натирали тіла ароматичними маслами. І тільки в 1867 році слово косметика було використано в звичному значенні. Сталося це в столиці Франції, законодавиці моди - в Парижі. Раніше вся косметика продавалася в аптеках і вважалася медичними засобами, і тільки в цьому році косметична продукція стала існувати окремо.

Також є ще одна теорія  походження цього слова. Слово «косметика» також має спорідненість зі словом «космос». Перекласти його можна, як порядок, а значить, косметика допомагає нам створити порядок на обличчі.

Парфумерія – засоби для ароматизації тіла, одягу, білизни, приміщень. Ла­тинська назва «парфумерія» — «реrfитит» підтверджує це: «реr» — через, «fитит» — дим, — ароматизація повітря через задимлення. Для задимлення духмяну сировину (гілки, сушені трави, квіти або смоли) спалювали або підігрівали в спеціальних горщиках, на дні яких було гаряче вугілля.

Косметологія — розділ медицини, який розробляє засоби і ме­тоди поліпшення зовнішності людини. Поділяється  на лікувальну та декоративну.

Лікувальна косметологія — наука про методи профілактики й лікування хвороб і косметичних недоліків шкіри, волосся, а та­кож про догляд за нігтями.

Декоративна косметологія — наука про те, як за допомогою косметичних засобів зробити менш помітними або замаскувати дефекти зовнішності, відтінити окремі риси обличчя.

Призначення косметики — надати шкірі обличчя, рукам, тілу, волоссю та нігтям гарного вигляду, запобігати їх зах­ворюванню, зменшити ефект старіння, застосовуючи спеціальні косметичні вироби.

Класифікація косметики

Існує цілий ряд класифікацій косметичних препаратів.

 За призначенням:

1) засоби з догляду за шкірою обличчя, тіла, рук і ніг;

2) декоративна косметика: губні помади, пудра, туш, лаки для нігтів, косметичні олівці;

3) засоби з догляду за волоссям: бальзами, конди­піонери, ополоскувачі, засоби для укладки, завивки та фарбу­вання волосся;

4) миючі засоби для шкіри і волосся: шампуні,  туалетні мила, гелі для душу.

5) інші косметичні засоби — дезодоранти, антиперспіранти, пінні препарати для ванн, інше

Залежно від консистенції:

o       кремоподібні (креми, зубні пасти),

o       порошкоподібні (пудра, зубні порошки, ди­тячі присипки),

o       тверді (губні помади, косметичні олівці),

o       рідкі (лосьйони, шампуні та ополоскувачі, лаки, дезодоранти).

За формою випуску:

безформні:

-       порошкоподібні (тіні для повік, рум’яна, пудра);

-       рідкі (відтінкові шампуні, лаки для нігтів);

-       кремоподібні (крем-пудри, тональні засоби, фарби для волосся, рум’яна); пастоподібні (туш для вій та брів);

 формовані:

-       компактні (тіні для вік, рум’яна, пудра);

-       брускові (туш для вій та брів);

-       у формі олівця (тіні для повік, губні помади);

-       у формі стрижня (губні помади). 

За метою застосування косметичні засоби можна умовно по­ділити на:

—  гігієнічні;

—  профілактичні;

— декоративні.

До групи гігієнічних засобів входять різноманітні препарати для повсякденного очищення шкіри обличчя, тіла, волосся, тобто мила, гелі, шампуні та скраби різних видів.

До групи профілактичних косметичних засобів належать бальзами, лосьйони, сироватки, креми, маски. З їхньою допо­могою можна поліпшити зовнішній вигляд шкіри і дещо призу­пинити природні процеси старіння.

Декоративні косметичні засоби — це помади, рум'яна, пудри, тіні, лаки для нігтів і волосся тощо.

 Наведені переліки є умовними, тому що з'являються все нові й нові косметичні засоби та методи впливу на шкіру.

Механізм проникнення активних компонентів косметичних засобів у шкіру

Виходячи з особливостей будови шкірного покриву, розрізня­ють три шляхи проникнення речовин через шкіру:

—   по міжклітинних проміжках. Таким шляхом проникають тільки жиророзчинні речовини, тому що міжклітинна речовина є сумішшю ліпідів;

—  через цитоплазматичну мембрану клітин епідермісу;

—  через волосяні фолікули, сальні і потові залози.

Чим менша молекулярна маса речовини, тим легше, швидше і глибше вона проникає у шкіру. До таких речовин належать гормони багатьох видів, амінокислоти, антиоксиданти (вітамін Е, віта­мін С), гліколева кислота, основна кількість ароматичних есенцій. Речовини з великою молекулярною масою ніби «застряють» у роговому шарі епідермісу.

Тема уроку: Будова шкіри, волосся.

Шкіра

Шкіра виконує різноманітні функції і грає велику роль у житті організму. Вона захищає внутрішні органи від зовнішніх впливів, охороняє від механічних ушкоджень, регулює температуру тіла, виробляє шкірне сало, виводить з організму зайву вологу і деякі продукти розпаду білків, накопичення яких в організмі неприпустимо, захищає організм від інфекцій, приймає всілякі зовнішні подразнення, передає їх у мозок і доводить до нашої свідомості. Структура шкіри досить складна.

Умовно в шкірі можна розрізнити трьох основних шару: верхній - надшкір'я (епідерміс); середній - власне шкіру; підшкірний шар, або підшкірну жирову клітковину 1-кровоносні судини, 2-потові залози, 3- сальні залози, 4-нервові закінчення, 5-волос, 6 - м'яз, що піднімає волос, 7-волосяна луковиця, 8-волосяний сосочок.

Кожний із трьох основних шарів, у свою чергу, можна умовно розділити на декілька складових. Так, у надшкір'ї з множини шарів два найбільше важливих: верхній, роговий шар, що складається з ороговілих (старих) клітин, і більш глибокий, так званий зародковий шар.

Надшкір'я не має ні кровоносних судин, ні нервових закінчень; у нижній частині її знаходяться дрібні пігментні зернятка, що додають шкірі забарвлення. На поверхні надшкір'я регулярно відбувається відлускування, причому в здорової людини воно виражається непомітно для ока.

У зародковому шарі надшкір'я постійно відбувається розмноження клітин. У власне шкірі (середньому основному шарі) є пучки найтонших волокон сполучної тканини і пружне еластичне волокно, між якими розташовуються кровоносні судини, нервові закінчення і потові залози.

Саме через достаток еластичних волокон шкіра має спроможність повертатися в колишній стан після розтягу або стискання; цей шар шкіри служить підставою росту волосин. Найглибший шар шкіри (підшкірна жирова клітковина) можна представити як сітку, що складається з волокон і петель, між якими розташовуються жирові клітини. Цей жировий шар захищає тіло від ударів, тиски і, найголовніше, від холоду. Будова шкіри на окремих ділянках тіларізна.

Так, шкіра тулуба, в якій найбільш рівномірно розподілені еластичні волокна, відрізняється особливою еластичністю і пружністю. У шкірі обличчя надшкір'я має меншу глибину, від чого і вся шкіра значно тонша, ніж, наприклад, на руках і ногах. Шкіра долонь і підошв відрізняється найбільшою щільністю. У шкірі волосяної частини голови слабко розвинені рогові шар і порівняно тонке підшкір'я.

Крім того, у ній міститься велика кількість сальних залоз. Важливу функцію виконують залози, що знаходяться в шкірі людини. Потовиділення є результатом дії потових залоз. Воно допомагає підтримувати постійну температуру тіла.

При підвищенні температури зовнішнього середовища випаровування поту знижує температуру шкіри. Крім того, разом із потом з організму виводяться шкідливі речовини, такі, як сечова і масляна кислоти, оксиди кальцію, магнія й ін. Потові залози мають вид згорнутих у клубок трубочок, що йдуть нагору у виді спіралі. Піт виділяється через пори - вивідні протоки, що виходять на поверхню шкіри у виді дрібних отворів. Роль сальних залоз у шкірі людини також велика.

Так, при зниженні температури зовнішнього середовища сальні залози покривають шкіру тонким захисним шаром жиру. Крім того, сальні залози виділяють шкірне сало, роблять шкіру більш еластичною й охороняють від висихання і появи тріщин. Розташовуються сальні залози на шкірі нерівномірно.

Так, на долонях і підошвах їх немає зовсім, а на спині, обличчі і, як уже було сказано, на волосяній частині голови їх багато. Вивідні протоки сальних залоз часто виходять на поверхню шкіри разом із волосом. Особливо багата сальними залозами шкіра носа, підборіддя і чола.

Часто доводиться чути вираження "шкіра дихає". Що це значить? Під шкірним подихом потрібно розуміти регулярний обмін газів між шкірою людського тіла і навколишнього середовища. Цей обмін здійснюється через пори шкіри. Як орган дотику шкіра найбільше пристосована в сліпих, у котрих це почуття сильно загострене. У людей із нормальним зором почуття дотику шкіри також досить велике. На цій властивості шкіри заснований масаж.