10.10. 24р. – 1 група.

Перукарська справа.

Тема уроку: Барвники третьої,четвертої групи їх характеристика

Барвники третьої групи

Барвники третьої групи — фізичні барвники без окисника, поверхнево діють на волосся або проникають крізь кутикулу й огортають зовнішній шар кортексу, не взаємодіючи з пігментом волосся. Ці засоби дають змогу тимчасово змінити колір, досягти фарбуванням ефекту «тон у тон» або темнішого тону, а також посилити відтінок світлого волосся. Барвником третьої групи освітлити во­лосся не можна. Стійкість цих фарб залежить від структури волосся. У здорове волосся фізичні фарби не проникають глибоко i змива­ються на 6—8 миття. Пористе й ушкоджене волосся тримає колір довше. Волосся, фарбоване відтінковим барвником, втрачає яскра­вість повільно, тому не виникає різкого контрасту з відрослими коренями. Фізичні барвники доцільно застосовувати:

·     коли потрібно додати насиченості кольору волосся, але небажане використання фарби з окисником;

·     щоб затонувати початкову сивину, небажану жовтизну;

— щоб надати волоссю відтінку після освітлення та мелірування.

До барвників цієї групи належать тонуючі шампуні, бальзами,пінки, ополіскувачі для волосся.

Відтінкові шампуні мають подвійну дію: ними миють волосся та неглибоко фарбують його. Такий шампунь наносять, як прави­ло, на вологе волосся. Застосування тонуючих шампунів на темно­му волоссі не дає помітного ефекту. Сивому волоссю надається тільки відтінок, насиченість якого залежить від часу витримки препарату.

Відтінковими бувають пінки для укладання волосся. Їх нано­сять на чисте вологе волосся за допомогою гребінця або щітки, рівномірно розподіляють уздовж пасом і вкладають. Дія барвника минає при черговому митті волосся.

Барвники четвертої групи

Натуральні барвники рослинного походження діють аналогічно відтінювальним барвникам, тобто вони проникають тільки у зовнішній шар волосся, однак утримуються міцніше, особливо при систематичному застосуванні. Вони не можуть радикально змінити

колір, але посилюють відтінок, поліпшують стан волосся, лікують шкіру голови. Для фарбування і догляду за волоссям використовують різні рослини та їх частини — корені, стебла, листя, квіти, плоди, кору.

Кориця, хміль надають волоссю золотистого відтінку; липа, шавлія, зелені волоські горіхи — рудувато-коричневого; лушпиння цибулі — яскраво-золотистого або коричневого; ромашка м'яко освіт­лює волосся; ревінь може надати світлому волоссю русого або мідного відтінку; чай, какао, кава змінюють колір волосся на червоно-коричневий, каштановий.

Особливо відомі та широко застосовуються серед рослинних барвників хна і басма.

Хна — порошок жовто-зеленого кольору, готовий до викорис­тання. Бажаний результат фарбування залежить від часу витримки фарбувальної суміші та натурального кольору волосся. Отримують різноманітні відтінки — золотисті, руді, світло-каштанові.

Порошок басми має сірувато-зелений колір. Фарбує у темні кольори — зелений, зелено-синій, тому самостійно у чистому вигляді не використовується. У поєднанні з хною басма застосо­вується ширше, дає різні відтінки від світло-каштанового до синьо-чорного.

 Чинники, що впливають на вибір барвника

Асортимент засобів для фарбування сьогодні надзвичайно широкий. Для достовірності інформації та з метою власного про­фесійного зростання перукаревi потрібно постійно знайомитися з новинками, аналізувати анотації препаратів, класифікувати їх, ціка­витися досвідом колег щодо використання барвників. Підхід до вибору кольору барвника у кожному випадку має бути індивідуальним. Для того, щоб вдало вибрати барвник, слід враховувати такі фактори:

1.   природний колір волосся;

2.   відсоток сивини;

3) довжину відрослих коренів після попереднього фарбування;

4.   рівень тону по довжині та на кінчиках волосся;

5.   необхідний рівень освітлення;

6.   сумісність відтінків;

7.   колір шкіри обличчя клієнта;

8.   чутливість волосся до барвника;

9.   побажання клієнта, стан його здоров'я.

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО.

Тема уроку: Види дезінфікуючих препаратів для перукарських інструментів.

Дезінфекція - це знищення мікробів різними способами. Працівники перукарні зобов'язані правильно дезінфікувати інструменти. Дезінфікуючі засоби і санітарні вимоги до них. До засобів, які застосовуються для дезінфекції інструментів, відносяться хлорамін, формалін, етиловий спирт, карболова кислота.

Ринок дезінфікуючих засобів досить широкий, однак вибирати перший-ліпший антисептичний засіб – не варто. Купуючи таку продукцію, необхідно детально вивчати склад і призначення. Основними вимогами до знезаражувальних засобів є:

·                відсутність сильного запаху;

·                сприятливий вплив на шкірні покриви – засіб не повинен дратувати шкіру і викликати алергічні реакції;

·                м’який вплив на інструменти, наприклад засіб не повинен породжувати корозію металу. 

Незважаючи на те, що виробники, з урахуванням всіх вимог і побажань, працюють над створенням сприятливих препаратів, вивчення складу перед обробкою – обов’язкова процедура для будь-якого фахівця.

Рідини для дезінфекції розрізняються між собою залежно від використовуваної формули і входять до складу речовин.

 Наприклад, Біолонг для замочування інструментів не містить в собі альдегіди, а в його основі знаходяться аміни - такий розчин відмінно очищає поверхні від забруднень, вірусів, інфекцій і шкідливих мікроорганізмів.

 Ще один популярний препарат - АХД 2000 на інструментів, який поєднує в собі очищення та дезінфекцію, а його склад не передбачає шкідливих для здоров'я хімічних сполук. Засіб простий у використанні і має економною витратою.

 Основні вимоги, пропоновані до сучасних дезінфікуючих препаратів:

·     надійність - засіб повинен володіти високою антимікробною активністю і знищувати широке коло мікроорганізмів, здатних викликати інфекції (це і хвороботворні бактерії, віруси,гриби);

·     безпека - засіб повинен бути безпечним як для персоналу, так і для клієнтів при всіх рекомендованих режимах застосування;

·     екологічність - засіб не повинен забруднювати навколишнє середовище, а це означає, що засіб повинени розкладатися до екологічно безпечних продуктів;

•  відсутність пошкоджуючої дії - засіб не повинен псувати оброблювані інструменти (предмети) при використанні його в заданих концентраціях при експозиції необхідного часу. Крім цього препарат або його робочі розчини повинні легко змиватися, швидко діяти і бути економічними та недорогими.

Ідеальних деззасобів не існує. Головна задача при виборі засобу дезінфекції - підібрати найбільш прийнятний препарат залежно від застосування у кожній конкретній ситуації

СПЕЦМАЛЮВАННЯ.