8.04.24р. – 30 група.

Перукарська справа.

Тема уроку: Контрольна робота.

Колорування волосся сучасними способами їх характеристика?

Тема уроку: Принципи художнього конструювання зачіски.

Композиція зачіски.

Кожен перукар – модельєр творячи зачіску,  використовує знання основ композиції, згідно яких і оцінюють роботу майстра, тобто зачіска має свою композицію.Композиція зачіски — це розташування і з’єднання єдиних її складових частин, це є сукупність наступних параметрів і об’єму силуету, пропорції, ліній, кольору і ритму, симетрії і асиметрії, контрасту і композиційного центру.

Композиція — це поєднання елементів в одне ціле, об’єднаним єдиним задумом.

Є два види композиції:

-                  об’ємну

-                  площину

Мета композиції заключається в побудові, створенню функціональної сучасної форми.

Форма зачіски — це об’ємне сприйняття зачіски, головна її властивість — геометричність.

Вид форми ( куля, циліндр, куб)

Об’єм зачісок може бути збільшений чи зменшений, що залежить від вимог моди. При моделюванні зачісок важливу роль відіграє відповідність об’єму зачіски, фігурі, форми голови, шиї, обличчя.

Об’єми зачісок завжди виражають основні тенденції моди свого часу.

На межі між об’ємною формою зачіски і простору при сприйнятті моделі анфас і профіль з’являється силует зачіски.

Силует — це площинне, глядацьке сприйняття об’ємних форм зачісок чітко обмеженим контурами . Для характеристики різних моделей, їх порівняння і оцінки користуються поняттям “ силуетна форма зачіски”. При характеристиці моделі силуетну форму теж порівнюють з геометричною фігурою.

Силуетна форма зачіски — це свого роду фронтальна моделі на екран.

В зміні форм зачісок спостерігається циклічність, мода постійно повертає нам старі форми, які повністю не повторюються, а ніби наповнюються новими відмінними особливостями. Розвиток “силуетної форми зачісок” можна розділити на 3 етапи:

1.     Зародження і формування ознак нової зачіски;

2.     концентрація і кристалізація ознак форми;

3.     деградація форми

Лінії зачіски.

Поверхня і контури форми зачіски складається із багатьох ліній, вони грають роль в композиції; різні елементи і деталі зачіски будують різні лінії, різний малюнок. характер лінії її направленість допомагає виразності композиції, наприклад, прямі лінії проділу, окантування надають зачісці строгості і чіткості. локони, хвилі, завитки дають враження дають враження легкості, м’якості, кокетства.

Рух зачіски — це зміна іній зачіски. За спрямованістю ліній всі зачіски можна поділити на 5 типів:

1.    зворотний — волосся спрямоване від обличчя до потилиці. виконується з волосся будь – якої довжини. Така зачіска робиться як у жіночому так і чоловічому залі.

2.    ацентричний — лінії спрямовані від певного центра за ростом волосся на бік. Виконується з волосся короткої і середньої довжини, а також з волосся комбінованої довжини.

3.    концентричність — лінії волосся спрямовані від обличчя, скроні, потилиці до маківки. Виконується з довгого чи середнього волосся. Така зачіска робиться в жіночому залі, але можливий варіант в чоловічому залі.

4.    фронтальний — лінії волосся спрямовані від потилиці до обличчя. виконується з довгого волосся. Цей тип зачіски робиться тільки в жіночих залах.

5.    індивідуальний — виконується за індивідуальними особливостями клієнта. Робиться в жіночому так і чоловічому залах.

Колір зачіски.

Є важливим компонентом в композиції. Кольори в зачісках сприймаються нами, як теплі чи холодні, об’ємні чи плоскі, тяжкі чи легкі. Колір волосся впливає за зміну величини, маси волосся в зачісці. Світле волосся зорово збільшує і полегшує її, темне зменшує і робить більш тяжкою. Колір також відображає ступінь модності зачіски, може підкреслити виразність окремих ділянок чи елементів. гармонія кольору в зачісках може бути родовою, контрастною. Родова — заключається в сукупності близьких по кольору, але різних по насиченості тонів “ темно і світло - русий, золотистий і каштановий). Родову гармонію частіше використовують при моделювання строгих, класичних форм зачісок. Контрастна — заключається в сукупності декількох насичених і контрастних кольорів ( чорний і  бордо, білявий і темно – русий та ін.). Використовується в особливо модних гостро - авангардних моделях зачісок. Волосся пофарбоване одним чистим кольором створює композиції зачісок однорідну, одноколірну гармонію.

Ритм в зачісці

Ритм — це закономірне чергування окремих елементів зачіски чи інтервалів між ними ( хвиль, локонів, джутів, кіс, гладкого прямого волосся).

Кількість ритму впливає на ступінь динамічності зачіски. Любе переривання ритмічності порушує гармонію, створює відчуття статичності.

Пропорції в зачісках.

Пропорції в зачісках — це співвідношення розмірів, ліній, окремих деталей і частин зачіски між собою і з фігурою людини.

При моделюванні важливо приймати до уваги співвідношення розміру голови із зачіскою, з розміром тіла людини при всіх при всіх типах фігур і силуетів одягу. Голова з зачіскою повинна умовно “вкладатися” в фігурі людини 5-7 разів. Стиль одягу, його конструктивні декоративні лінії завжди знаходять відображення в деталях, елементах силуетах зачісок, котрі є образною мовою епохи.

Симетрія в зачісках.

В зачісці симетричними є елементи однаково розташовані по відношенню будь-якої точки чи осі. Симетрія в зачісках використовується для досягнення єдності і художньої виразності композиції створює враження рівно важності, гармонійності зачіски.

Асиметрія в зачісках.

 Для надання динамічності моделям зачіскам використовують асиметричні рішення, які можуть бути закладені як в технологію стрижки чи фарбування, так і при моделюванні об’ємної форми зачіски. Асиметрія в зачісках вносить в модель новизну, не традиційність рішення, допомагає приховати дефекти в будові голови і обличчя.

Контраст у зачісках.

Контрастом називають протиставлення, боротьбу різних рішень у формі зачіски Вона виражається в різні ступені об’ємності окремих елементів і ділянок зачіски, в кольорі, формі. контрастні рішення використовують для надання моделі особливої модності, гостроти і динамічності. 

Композиційний центр.

 В більшості зачісок є елемент чи декілька, які при огляді зачіски виступають на перший план. такий домінуючий елемент, чи домінуюча частина зачіски є композиційним центром. У складних моделях зачісок можлива наявність кількох композиційних центрів, взаємопов’язаних між собою. Деталі прямо пов’язані з домінуючими елементами зачіски утворюють композиційний фон. Узгодження композиційного центру з іншими частинами композиції досягається засобами єдності і зв’язку усіх елементів на основі вимог співмірності частин зачіски між собою, пропорційності і пластичності.