19.04. – 30 група.

Перукарська справа.

Тема уроку: Моделювання зачіски за типом обличчя.

Зачіска - важливий крок у створенні власного бездоганного образу. Її вибір залежить від природної структури волосся, розміру обличчя і його форми. Колір волосся також має значення - темні відтінки візуально звужують обличчя, а світлі можуть зробити його овал більш круглим та ширшим. Вибір зачіски за формою обличчя повинен враховувати всі додаткові фактори, щоб створити найбільш вигідний для себе стиль.

В інтернеті є сайти, де пропонується підібрати зачіску онлайн . Для цього вам потрібно завантажити своє фото і користуючись досить простим інструментарієм, добирати прямо на сайті зачіски до вашого обличчя. Це чимось нагадує роботу зі створення фотороботу людини - ви мабуть бачили, як це у фільмах роблять професіонали. Так от, ви самі можете стати собі візажистом. У режимі онлайн ви можете змінювати форму зачіски, довжину волосся та його колір. Навіть більше - до зачіски підібрати макіяж.

Але ми вам пропонуємо ознайомитись з азами підбору зачіски, які власне закладені у вищезнадану програму. Вибір зачіски робиться в залежності від форми обличчя. 

Овальна форма. Як правило, це видовжене обличчя з широкими вилицями, що виступають. Підборіддя і лоб мають приблизно однакову ширину. Характерні плавні закруглені лінії.

Подовжена (прямокутна) форма. Витягнуте обличчя, ширина вилиць, чола й підборіддя приблизна рівна або має незначну різницю.

Квадратна форма. Для «квадрата» характерна широка нижня щелепа з різкими лініями, що контрастує з вузьким чолом. Висота обличчя в цьому випадку приблизно дорівнює його ширині.

Серцеподібна (трикутна) форма. Часто зустрічається у слов'янок. Відрізняється досить широкими вилицями, що переходять в різко завужене маленьке підборіддя.

Кругла форма. Відрізняється рівномірною шириною вилиць і підборіддя, вузьким або середнім лобом, плавними круглими лініями переходу.

Ромбовидна форма. Обличчя походить на ромб: розширюється в районі вилиць і має вузькі лінії лоба і підборіддя. Найбільш рідкісний тип.

Грушовидна форма. Також відноситься до рідкісних і незвичайних типів. Характеризується візуальної тяжкістю області вилиць і нижньої щелепи, помітно розширюеться від області вух донизу, вузькою зоною лоба і тім'яної частиною.

Як правильно підібрати зачіску за формою обличчя? Перше, що необхідно врахувати - недоліки і порушення балансу в пропорціях. Основне завдання - зорова корекція типу обличчя і форми голови.

Овал

Що заборонено? В цілому, для вибору зачіски тут обмежень немає. Однак якщо пропорції все ж мають невелику похибку, можна візуально виправити її. Для занадто звуженого лоба не підійде гладка зачіска з прямим проділом.
Корекція дефектів. Якщо овальне обличчя має дещо витягнуту форму, краще віддати перевагу подовженим стрижкам і чубчику. Відмінним рішенням стануть пасма, що природно спадають, з легким прикореневим об'ємом в зоні чола. Якщо чоло занадто високе, підійде прямий або косий чубчик.
Вибір чубчика. Овальне обличчя відмінно виглядає як з чубчиком, так і без нього. Найбільш прийнятний варіант - косий чубчик, якщо цього дозволяє домогтися природний тип волосся.
Довжина. Для даної форми гарні будь зачіски: пряме волосся однієї довжини, багатошарові стрижки зразок каскаду, подовжене каре і класичний боб.

Кругле обличчя

Що заборонено? Жінкам із круглим обличчям небажано обрамляти його густим широким чубчиком. Не потрібно робити хімічну завивку - локони і хвилі можуть додатково підкреслити круглі лінії. Не найбільш вигідними будуть стрижки з кінчиками біля скул і щік (будь то каре або драбинка). Також власницям круглого типу краще не фарбувати волосся в рівномірний тон. У виборі зачіски слід уникати горизонтальних ліній і рівного проділу.

Корекція дефектів. Щоб максимально наблизити кругле обличчя до овальної форми, підійдуть багатошарові стрижки та зачіски з об'ємом на маківці. Якщо волосся в'ється від природи, варто відрощувати довжину і не експериментувати з короткими стрижками. Візуально подовжує обличчя високий кінський хвіст з гладким зачосом. Якщо волосся рідке і тонке, потрібно обов'язково прикривати вуха і підбирати подовжений тип стрижки.

Вибір чубчика. Основне правило - рівна структура волосся. Чубчик повинна бути переважно багаторівневим і асиметричним. Слід уникати прямого краю і зайвої пишності. Косий чубчик допускається в тому випадку, якщо основна довжина дозволяє приховати вуха.

Довжина. Для круглоліцих дівчат відмінним рішенням є коротка багатошарова зачіска. Ідеально підійде подовжене каре без чубчика, короткий боб.

Квадрат

Що заборонено? Основне, чого слід уникати - пряме волосся, відкритий лоб, занадто коротка довжина, густі одношарові чубчики, симетричні зачіски з довжиною до підборіддя, зачесане назад волосся.

Корекція дефектів. Щоб пом'якшити риси квадратної форми, бажано підбирати асиметричні стрижки і косі чубчики. Актуальні спадаючі локони і кучері, що обрамляють овал обличчя. Щоб візуально звузити підборіддя, необхідний легкий об'єм біля коріння.

Вибір чубчика. Тут відмінно підійде косий багатошаровий чубчик, що закінчується на рівні скул.

Довжина. Квадратній формі підходить будь-яка довжина. Короткі стрижки потрібно робити максимально об'ємними і асиметричними, довге волосся завивати або укладати. Основне правило - відсутність ідеальної гладкості і прямого проділу.

Трикутник і ромб

Що заборонено? Рішуче не підходять для цієї форми обличчя укорочені та широкі чубчики, зачесані назад бічні пасма, ультракороткі хлоп'ячі стрижки. Небажано робити зачесаний назад хвіст.
Корекція дефектів. Завдання - візуально розширити нижню частину і збалансувати її з зоною чола. Для трикутного типу відмінно підходять трапецієподібні стрижки, локони і каре з завитими назовні кінчиками. Підійдуть зачіски, найширша частина яких припадає на область скул і підборіддя.
Вибір чубчика. Сердцевидне лице прикрасить филирований косий чубчик. Якщо лоб особливо широкий, можна зупинитися на подовженому прямому варіанті.
Довжина. Оптимальний варіант - подовжене каре, стрижки до середини шиї і почала плечей. Довгому волоссю необхідно надавати додатковий обсяг на кінцях. Виграшно на них будуть виглядати локони і хвилі.

Прямокутник

Що заборонено? Краще уникати зайвого обсягу в області верхівки, довгого гладкого волосся, розділеного на прямий проділ, зачісок, які повністю відкривають обличчя і підкреслюють його довжину.

Корекція дефектів. Потрібно звернути увагу на чубчик, що прикриває чоло і вкорочує довжину обличчя по вертикалі. Даний тип вимагає додаткового об'єму, який можна створити завдяки багатошаровим стрижкам, кудрям і локонам, особливо актуальним при довгому волоссі.

Вибір чубчика. Для типу обличчя «прямокутник» підійдуть пишні косі і прямі чубчики, що прикривають брови або закінчуються нижче лінії скул.

Довжина. При виборі зачіски варто зупинитися на середній або помірно короткій довжині. Відмінним варіантом буде подовжений боб, обрамлений пишною чубчиком. При довгому волоссі бажано створювати додатковий прикореневій обсяг, завивати локони, створювати укладання в стилі «Ретро», укладати кінчики всередину.

Тема уроку: Моделювання зачіски враховуючи риси обличчя

Людина з будь-яким типом обличчя може мати довгий або маленький кирпатий ніс, відстовбурчені вуха, коротку або дуже довгу худу шию, великі риси обличчя, низький або високий лоб, плоску потилицю, облисіння або залисини тощо.

Такі недоліки можна приховати або візуально зменшити за допомогою правильно дібраної зачіски. Якщо форма голови приплюснута, а потилиця плоска, то такий дефект маскують високою та пишною зачіскою, начосом. Можна викорис

тати шиньйон чи накладні пасма. Для надання волоссю пишності роблять також завивання.

Клієнтові зі стиснутою формою голови можна рекомендувати зачіску, яка створить ілюзію правильної форми. Волосся потрібно стригти на таку довжину, щоб повністю закрити вуха, однак не довше рівня лінії підборіддя. Кінці волосся мають бути пишними. При цьому перехід від кінців волосся до вух треба робити плавним, створюючи овальну лінію бокових ділянок зачіски. Доречно також виділити деталями зачіски потилицю.

Не бажано повністю відкривати вуха або залишати їх напіввідкритими, що завадить досягненню плавної овальної лінії бокових частин зачіски, які є основними. Також не варто залишати довге волосся на шиї, бо це підкреслює неправильну форму голови. Не можна забувати про лінії зачіски — у разі стиснутої форми голови має бути менше вертикальних ліній.

З віком у чоловіків з’являються залисини на скронях або лисина на маківці. Для маскування цих недоліків можна використати довгі пасма сусідніх зон.

Плоске обличчя бажано відкрити, а основні деталі зачіски перемістити назад.

Не повинно бути різких переходів від обличчя до зачіски. Зачіска має плавно поєднуватися з лінією обличчя, приховуючи його плоску форму. Особливу увагу необхідно приділити стрижці на потилиці. Вона має бути трохи видовженої форми.

Якщо в зачісці переважають пишні кільця й локони, та разом з видовженою формою стрижки на потилиці це допоможе приховати недоліки обличчя.

Не рекомендують закривати обличчя деталями зачіски, які нависають над ним. Не варто також перевантажувати зачіску вертикальними прямими лініями, які несумісні з плоскою формою обличчя.

Для обличчя з тонкими рисами рекомендують зачіски, у яких усі деталі дрібні та пишні. Тоді зачіска буде ніби продовженням обличчя. Обличчя мають обрамляти легкі кільця та локони. Доречною є зачіска, у якій волосся не закриває мочок вух.

Не рекомендують зачіски, деталі яких підкреслюють контраст між обличчям і волоссям. Треба пам’ятати, що контраст між будовою обличчя та деталями зачіски небажаний для обличчя будь-якого типу. У виняткових випадках за допомогою контрасту можна досягти більшого ефекту, однак подібні зачіски дуже складні для виконання і потребують високої професійної майстерності.

Для обличчя з великими рисами елементи зачіски повинні мати плавні переходи завдяки вільним напівпрямим лініям. Характерні деталі зачіски мають залишати обличчя відкритим. Винятком може бути чілка скошеної форми, що закриває частину лоба. Лінія росту волосся навколо обличчя залишається вільною.

Обличчя з великими рисами та випуклим підборіддям, можна виправити гладкою зачіскою, основні деталі якої виконують подалі від обличчя. Легкі локони, що спадають на лоб, пом’якшують риси обличчя.

Не можна залишати відкритими вуха, оскільки це візуально збільшує нижню частину обличчя, а важке підборіддя та кирпатий ніс виступають на передній план.

Для жінок з важким підборіддям рекомендують зачіски, у яких основну увагу привертатиме бокова частина зачіски біля щік, завдяки чому недолік обличчя буде менш помітним. Чілка в такій зачісці також відвертатиме увагу. Форма чілки не має значення. Довжина волосся має бути трохи вища від лінії підборіддя.

Не рекомендують зачіски, усі деталі яких сконцентровані на потилиці, зокрема пучок. Хоча така зачіска нібито має відволікати увагу від важкої щелепи, насправді цього не відбувається. Тому за важкої щелепи не можна відкривати обличчя. Не потрібно включати в зачіску деталі, які створюють враження контрасту з підборіддям. Необхідно знайти таке рішення, за якого деталі зачіски віддалятимуть від обличчя, переходячи у великі чи малі форми.

Для клієнта з вираженим підборіддям рекомендують зачіски з напівзакритими вухами. Не можна залишати волосся нижче мочок вух. Цей прийом допомагає приховати підборіддя, зробити його майже непомітним. Основні деталі зачіски концентруються в її верхній частині й опускаються на обличчя до лінії розрізу очей. Така видовжена форма стрижки надає зачісці завершеного силуету, компенсуючи оголеність лінії підборіддя. Чілка може бути довільної форми, але не повинна повністю закривати лоб. Кращим варіантом є скошена чілка.

Для обличчя зі нечіткою лінією підборіддя рекомендують високу зачіску, важливою лінією якої є волосся, спрямоване догори. При цьому відкривається лінія підборіддя. Ця форма зачіски особливо прикрашає немолоде обличчя. Деталі зачіски мають бути достатньо строгими, оскільки зайва легкість може збігатися з лінією підборіддя. При цьому чілка має бути чітко окреслена.

Не рекомендують зачіску з повітряних локонів по лінії підборіддя. Вона привертатиме увагу до рис обличчя, які необхідно приховати. Неприйнятна також зачіска, у якій переважають прямі вертикальні лінії. Відсутність чілки зіпсує загальний вигляд зачіски.

Для обличчя з широкими вилицями рекомендують зачіски з довгого волосся, які повністю закривають виступи вилиць. Майже всі деталі зачіски зосереджені спереду, у нижній частині обличчя. Зачіска може бути як із чілкою, так і без неї.

Можна зробити короткий напівпроділ — прямий або скошений. Другий варіант надає зачісці певної асиметричності, що відволікатиме увагу. Не менш важливу роль відіграє форма зачіски. Рекомендують конусоподібну зачіску, у якій найвищою точкою буде потилиця.

У разі довгого носу не варто робити зачіски із зачісуванням волосся назад та укладати його гладко. Візуально довгий ніс можна приховати пишною зачіскою з локонами, спрямованими до обличчя. Проділ краще зробити скошеним. Також рекомендують густу чілку, пишну об’ємну зачіску з начосом або волосся, зібране у «хвіст».

Для обличчя з кирпатим носом найбільше підійде зачіска, у якій лінії повторюють його форму. Волосся може бути подовжене, але не нижче мочок вух. Зачіска має бути пишною, а кінці волосся — підкручені вгору.

Не рекомендують зачіски, у яких переважають прямі лінії. Така зачіска та неправильно спрямовані локони тільки підкреслять недоліки обличчя. Не бажана також довжина волосся, за якої вуха повністю закриті.

Для обличчя з маленьким носом рекомендують зачіску, яка чітко підкреслює профіль. У такому разі волосся з обличчя бажано прибрати, бо воно «затінятиме» ніс. У зачісці можна використати дрібні локони та кільця.

Не варто робити густу пружну чілку. Використання великих хвиль і локонів також акцентує увагу на маленькій формі носа.

Високий лоб закривають чілкою. Це найефективніший спосіб. Решту волосся зачісують від обличчя. Чілка має бути пишною, довгою.

Низький лоб закривають короткою чілкою. Волосся в такій зачісці укладають круто догори від чілки, ніби подовжуючи лінію лоба. Вуха бажано відкрити. Без чілки низький лоб можна приховати «коком». Не рекомендують зачіски, у яких нижня частина ширша за верхню.

У разі близько розташованих очей необхідно уникати зачісок з низькою чілкою, а волосся з обличчя краще прибрати .

Обираючи зачіску, необхідно враховувати зріст і фігуру клієнта. Зокрема, людям невисокого зросту не підходять об’ємні зачіски, а високим — маленькі.

Жінкам високого зросту не підійдуть як дуже висока, так і дуже гладка зачіски. Не рекомендують також дуже короткі стрижки або довге розпущене волосся. Гладко зачесане волосся візуально зменшує об’єм голови й ніби збільшує зріст. Найкращий варіант для людей високого зросту — волосся середньої довжини.

Жінкам середнього зросту підійдуть зачіски з волосся середньої довжини та довгого волосся, а також стрижки.

Жінкам низького зросту не можна робити об’ємні зачіски, щоб не порушити пропорції фігури. їм більше личитимуть пучки або вузли з довгого волосся, які відкривають шию.

Худим жінкам з маленькою головою не рекомендують короткі чоловічі стрижки, бо це лише підкреслить їхню мініатюрність. Найкраще робити зачіски середнього об’єму.

Коротку стрижку, а також гладке волосся не рекомендують і повним жінкам, оскільки це візуально зменшує об’єм голови. Не варто робити й дуже об’ємні вигадливі зачіски — краще запропонувати модну стрижку великими хвилями.

Окрім зросту й повноти, необхідно враховувати загальний силует фігури.

Жінкам із широкими стегнами не можна робити гладкі зачіски, бо голова видаватиметься маленькою. Результат буде таким самим, якщо в жінки великі груди. Волосся має бути максимально пишним, щоб не привертати надмірної уваги до грудей і стего

Для фігури з довгою худою шиєю підійдуть зачіски з волосся середньої довжини, підстриженого трохи нижче підборіддя (рис. 1337). Також можна візуально вкоротити шию, опустивши на неї вузол або хвилі з довгого волосся. Зачіска не повинна бути занадто пишною, інакше шия виглядатиме ще довшою і тоншою. Якщо на шиї є ямочка, її потрібно прикрити волоссям. Не варто піднімати зачіску високо на потилицю та повністю відкривати шию.

Для фігури з короткою шиєю рекомендують зачіски, які створюють ілюзію довгої шиї. Для цього волосся на шиї (окантовування) стрижуть у формі подовженого мису (трикутником) або зачісують його догори на потилицю (рис. 13.38). Для такого типу обличчя не рекомендують дуже коротку стрижку. Довге волосся зачісують догори й роблять зачіску на верхніх ділянках голови.

Кольоротип. Образ можна змоделювати не тільки за допомогою форми й об’єму. Правильно підібрані колір і відтінок також підкреслять привабливість людини та виправлять недоліки. Не завжди кольори, які подобаються жінці, збігаються з тими, які найбільше їй личать.

Однією з ідей добору кольорів до обличчя є теорія поділу кольоротипів за порами року.

Дуже поширений теплий і ніжний весняний кольоротип.

Шкіра. У представниць цього кольоротипу шкіра дуже тонка, майже прозора, кольору слонової кістки, іноді набуває рожевого відтінку. Часто виступає рум’янець зазвичай світло-персикового відтінку. Засмагає така шкіра погано. Можуть виступити ніжні веснянки.

Волосся. Тепле, світле, з відтінком стиглої пшениці, рідкого меду, соломи — саме таке волосся у представниць весняного кольоротипу. Ідеться тільки про теплі каштанові, мідні або бурштинові відтінки. Темніших, ніж теплий каштан,

кольорів у весняній палітрі не буває. Структура волосся досить тонка, воно може бути трішки пухнастим і злегка кучерявитися.

Очі — блакитні, зелені, сірі або карі.

Брови та вії часто того ж відтінку, що й волосся, але, як правило, значно світліші за волосся.

Губи. Натуральний пігмент губ дуже теплий, з ніжним жовтим або помаранчевим відтінком, найчастіше в абрикосово-кораловій палітрі кольорів.

Літній кольоротип належить до холодної підгрупи кольоротипів.

Шкіра тонка з помітними блакитними судинками й червонуватими капілярами. Шкіра може бути як світлою, так і смаглявою (бежевою, оливковою або порцеляновою), але завжди у своїй основі матиме холодний підтон.

Темніша шкіра легко засмагає, а світла — швидко «згоряє». Часто виступають сіро-коричневі веснянки.

Волосся. «Літні» дівчата — блондинки або русяві. Відтінки можуть бути попелястими, світло- й середньо-русявими, а також сіруватими та трохи «мишачими». Теплого (рудого) відтінку в них немає зовсім.

Очі — від зеленого, блакитного і горіхового до насиченого сірого або синього.

Брови та вії завжди русяві, але відтінки можуть відрізнятися. Бувають світло-коричневі й досить темні, але завжди прохолодних відтінків.

Губи ніжного рожевого кольору, однак неяскравого. Натуральний відтінок губ майже зливається зі шкірою обличчя.

Осінній кольоротип — найтепліший у палітрі.

Шкіра — рівна, без почервонінь, незначних недоліків, теплих відтінків, найчастіше кольору слонової кістки або шампанського, а також персикового. Рум’янець світло-цегляний або персиковий виступає нечасто. Світла «осіння» шкіра засмагає помірно, темна — легко й засмага тримається довго. Шкіра стає бронзовою із шоколадним відтінком.

Волосся — зазвичай густе, буває кучеряве або пухнасте. Відтінок — від мідно-русявого до морквяно-рудого. Трапляється також мідне, насичено медове, темно-каштанове волосся теплих відтінків.

Очі — карі або зелені. Відтінки — від смарагду до очерету, від бурштину до молочного шоколаду.

Брови та вії. Як правило, брови гармоніюють із волоссям, а вії часто бувають світло-коричневі й навіть рудуваті.

Губи мають колір беж — чистий натуральний, без домішок.

Зимовий кольоротип один з найбільш контрастних. Це холодна група. Зовнішність зазвичай ефектна та яскрава, її можна сміливо підкреслювати.

Шкіра має легкий блакитний відтінок. Спектр кольорів може варіюватися від приємного оливкового тону через бежевий до порцелянового й рожевуватого. Веснянки на такій шкірі майже не з’являються.

Волосся найчастіше має колір від чорного й каштанового до попелястих відтінків (брюнетки й «холодні» шатенки). Украй рідко трапляються «зимові» блондинки з холодним відтінком.

Очі — яскраві, колір — чорний, карий, зелений, сірий, блакитний або синій.

Брови та вії — такого ж відтінку, як і волосся.

Губи. Відтінок — сливовий або такий, що переходить у рожевий і бузковий кольори.

 Спецмалювання.